Приєднуйтеся до нашої групи у Facebook

Психологія бідноти або чому українському емігранту важко адаптуватися до нових реалій США?

0

Приїжджаючи до США, емігранти із країн так названого СНГ, до яких входить і Україна, мають певну особливість мислення. Ми рідко замислюємося над впливом історичних подій на психіку українців: голодомор, війни, політичні дійства тощо.

Майже будь-якого емігранта в США у першому поколінні запитання про життя у Радянському Союзі повертає до певних спогадів. Хтось пригадує розповіді бабусь чи батьків про нелегкі часи дефіциту, кому згадується світле дитинство з парою іграшок, а комусь – єдині чоботи на десяток років та хутряна шуба, що матері коштувала майже річну зарплату. Нерідко можна чути згадки про рівність усіх, острах вирізнятися з-поміж маси (бути багатшим, розумнішим, мати кращу річ тощо). Майже у кожного знайдеться сумна історія розповідей близьких про голодомор, воєнні часи, де була тотальна біднота, страх за своє існування.

До чого ж це призвело?

Формування поколінь у таких складних життєвих умовах й сформувало психологію бідноти. Нас навчали економити, доїдати останню ложку, витрачати мінімум та несвідомо очікувати якихось негативних змін у житті. Нам завжди розповідали про очікування чогось найкращого, якщо переживемо важке теперішнє, нелегку працю, яка приносила копійки, бідну старість з маленькою пенсією тощо. Таким чином, нас несвідомо готували до складних часів з очікуванням на краще, яке так і не прийшло.

Так, це і є парадокс, постійне очікування кращого та не життя теперішнім. Ми готові терпіти та чекати, страждати та мовчати, аби не було гірше. Люди звикли замовчувати, адже мовчали поколіннями, тому страждання є лейтмотивом багатьох українців. Невпевненість у собі, страх, невдачі, фаталістичне мислення, страх змін та майбутнього, неготовність до інших видів діяльності зумовлює труднощі адаптації у США та іноді нелегку долю емігранта.

Звичка до панібратства (багато чого можна купувати за гроші диплом, права тощо), прагнення вирішувати власні проблеми іноді не зовсім правильними способами призводить до розчарування в еміграції, відчуття немічності.



Тому нерідко можна спостерігати, коли приїжджаючи до США у 25 років та проживаючи там років з 30, людина не вивчила мови, не має роботи хоча б із середнім заробітком, живе у маленькій кімнаті, не маючи родини. Такі люди говорять про розчарування в еміграції, відсутність «американської мрії», розбите життя. Вони не замислюються над тим, що просто плили за течією, як і в Україні, забравши із собою власні психологічні проблеми.   

Психологічні дослідження говорять, що до бідності призводять такі фактори:

Знецінення свого досвіду та себе

Це виявляється у тому, що людина постійно знаходить негатив у власному житті, вона не вміє бути щасливою. Для таких людей характерне «АЛЕ»: я маю хорошу роботу, але погане начальство; сьогодні прекрасний день, але у мене немає сукні для виходу тощо. Така людина постійно нещасна, їй все не так, вона не здатна радіти життю та живе в очікуванні негативу. Тому переїжджаючи до іншої країни у пошуках щастя, вона його не знайде, адже негативні аспекти вона знайде будь-де.

Жалість щодо себе

Такі люди кажуть: «Мене не цінують; Я не повинен виконувати важку роботу; Я буду шукати хорошу роботу та сидіти вдома, доки її не знайду; Я нікому не потрібен, я нещасний; Мені ніхто не допомагає» тощо. Така позиція – надійний спосіб здобути низькооплачувану роботу і животіти на копійки.

Людина, почавши працювати, не спрямовує себе на власний розвиток, а мислить про іншу діяльність. Тому вона не отримує ні задоволення від роботи, ні фінансів, вона готова до невдачі. Відбувається хибне коло: немає бажаної роботи – немає грошей, отримання бажаної роботи – не вистачає вмінь та навичок. Таке коло можливо розірвати тільки через розуміння людиною власних адекватних можливостей та роботи над собою.

Жадібність та заздрісність

Звичка постійно економити, життя у злиднях, навіть коли можемо собі щось дозволити, є особливістю українців. З одного боку, здатність економити іноді дозволяє швидше купувати значні речі, але часто прирікає людину на бідноту з грішми.

Жадібність, намагання заробити «усі гроші світу», призводить до фізичного та психологічного виснаження, незадоволеності собою та відсутності життєвих перспектив.  Постійне прагнення до економії також не стимулює людину до роздумів та спроб заробляти кошти. Така людина живе, не докладаючи зусиль.

Необдумані витрати

Жити не по кишені або марнотратство. Узятий кредит на подорож чи купівлю дорогої машини не перенесе щастя, а тільки призведе до проблем. Така людина мислить ситуативно, зорієнтована на думку людей навколо, а не на власний розвиток.

Бажання отримати миттєву вигоду

Люди, які не розуміють того, що перспективи взаємин можуть бути кориснішими, ніж швидкі гроші, рідко набувають статків.

Порівняння себе з іншими

Порівнювати себе з людьми навколо часто нас вчили батьки: «Дивись на Оленку із сусіднього під’їзду, яка вона гарна та розумна, а ти… , Усі діти як діти, а у мене невдаха..». Такі порівняння з іншими, на думку батьків, повинні було стимулювати до досягнення певного рівня.

Насправді, такі порівняння зумовлюють виникнення відчуття меншовартості, неповноцінності, острах невдач. Залежність від успіху інших ставить особу у позицію жертовності та постійної конкуренції. Конкуруючи, людина витрачає енергію, адже завжди хтось у житті буде успішнішим та багатшим. 

Острах проблем

Такий страх часто властивий емігрантам, адже приїжджаючи до іншої країни, зустрічаєшся із проблемами, не властивими країні минулого проживання. Острах вирішення проблем призводить до гальмування власного розвитку, адже оперативне прийняття рішення та вміння брати на себе відповідальність є провідним у отриманні успіху.

Приїжджаючи до США, емігрант несе власну життєву історію із собою, а зокрема і «міфи». Розгляньмо «міфи», що призводять до бідності. Така бідність є генетичною адже не дозволяє цілим поколінням жити достойно. Такі міфи придумали покоління у певній життєвій скруті, їх можна легко спростувати навколишньою дійсністю, але сидять глибоко у нашій психіці.

Ось такі «міфи» бідноти наведені в літературі:

Обравши більш успішну професію, я був би багатшим

У кожній професії є бідні та багаті успішні та невдахи, таким чином людина пояснює власну неспроможність досягнення.  

Переїзд до багатшої країни зробить мене успішним та щасливим

Переїдаючи до іншої країни, ми веземо туди себе із купою проблем. Тому нерідко можна почути: “Приїхавши до США, я очікував на легкі гроші, а натомість маю важку роботу за копійки”. Багато людей не розуміють того, що все залежить тільки від них та їхніх зусиль, а зміна країни не допоможе вирішити власні проблеми.  

У мене бідні батьки, тому і я такий

Дивлячись на статистику, можемо бачити, що мільйонери часто – це діти бідних батьків…

Я погано вчився, тому і бідний

Статистика говорить про протилежне. Ті люди, які погано навчалися у школі, є більш креативними, пристосованими до життя, адаптивними до складних життєвих ситуацій.  

Я невдаха у житті, мені не таланить у виборі роботи, мене не цінують

Такі люди часто не розуміють, що шлях до успіху поступовий.

Чим важче працюю, тим більше зароблю

Статистика говорить про інше: бідні працюють довше та важче. Іноді люди не хочуть підвищувати власну кваліфікацію, їм зручно виконувати механічну роботу чи не брати на себе відповідальність.

Таким чином, життя у міфах підкріплює небажання брати на себе відповідальність, ризикувати, підвищувати кваліфікацію. Людина так пояснює власне небажання розвиватися.

Особа, яка досягла успіху, впевнена, що вона творець власної долі, а бідний спирається на «міфи» про зовнішні обставини. Багата людина працює для отримання прибутків, бідна ж зорієнтована на те, щоб мати необхідний ліміт для виживання. Заможні мислять широко та вживають заходів, щоб мати гроші, вони впевнені у собі, бідні ж тільки мріють про успіх та страхаються презентувати себе. Бідні не люблять саморекламу та намагаються бути в тіні, гроші отримують не за досягнення, а за кількість відпрацьованих годин. Не піддаватися паніці, приймати успіх спокійно, йти кількома шляхами в житті є ознаками заможної людини. Так будь-яка людина має шанс на успіх, змінивши власне мислення.

Тест «Ваше ставлення до фінансів»

Наведені нижче питання допоможуть вам зрозуміти свій тип фінансового темпераменту.



Дайте відповіді на питання, вибравши один із варіантів від 1 до 5: так: 1 – рішуче ні; 2 – скоріше ні; 3 – ні так, ні ні; 4 скоріше так; 5 – так.

  1. Чи збираєте ви гроші для довгострокової мети?
  2. Чи часто ви вкладаєте ваші гроші в довгострокові депозити?
  3. Чи часто ви відмовляєте собі у примхах?
  4. Чи піднімає вам настрій можливість додаткового заробітку?
  5. Чи намагаєтеся ви, щоб на вашому рахунку завжди була достатня сума на непередбачені витрати?
  6. Чи намагаєтеся ви завжди користуватися можливістю збільшити накопичення?
  7. Чи буває так, що гроші у вас з’являються раптово (виграш в лотерею, подарунок)?
  8. Чи часто ви змушені відмовляти собі в чомусь через брак коштів?
  9. Якщо сьогодні ви позбудетеся джерела доходів, чи впевнені ви, що збережете ґрунт під ногами?
  10. Чи відповідають ваші заробітки (або інше джерело доходу) вашим потребам?

Результати тесту

Ви – ощадлива людина. Якщо за питання 1 – 6 набрали більше ніж 18 балів. Ощадливі, як правило, не витрачають гроші як попало. Їм подобається відчувати владу над грошима.

Ви – марнотрат. Якщо на питання 1 – 6 Ви набрали менше ніж 18 балів. Марнотрати люблять гроші тому, що можуть витрачати тут і зараз. Їм важко здійснити далекосяжні плани, тому що витрачають гроші на одномоментні задоволення..

Ви – розумник. Якщо на питання 7-10 Ви набрали більше ніж 12 балів. Гроші у розумників з’являються, ледь виникає потреба, будь-то накопичення або будь-яке інше джерело.

Ви не вмієте заробляти гроші. Якщо на питання 7-10 Ви набрали менше ніж 12 балів. У людей цього типу в гаманці завжди діра. У них перед очима завжди маячить завдання – як звести кінці з кінцями.

Вищевикладена стаття має інформаційний характер, якщо виникають запитання пишіть на адресу: ikalachnik@ukr.net

Фото на обкладинці Alex Kühni


Знайшли для себе щось цікаве? Порекомендуйте цю статтю також вашим друзям та знайомим, поширивши посилання в соціальних мережах. Також підпишіться на нашу тижневу он-лайн розсилку тут, щоб бути в курсі всіх оновлень сайту. Якщо у вас є запитання або додаткова інформація, поділіться нею в коментарях нижче.

Share.

Про автора

Калашник Ілона

Психолог, Ph.D, волонтер громадської організації «Україна і українці закордоння» (NewYork, NY). Якщо виникають запитання, пишіть на її адресу: ikalachnik@ukr.net.