Приєднуйтеся до нашої групи у Facebook

Як подорожувати літаком з 3-місячною дитинкою?

0

Цього року на мій день народження ми вирішили поїхати відпочити на Гаваї. Усією сім’єю: з дружиною і Ангелінкою – нашою (на той час) тримісячною донечкою.

Чи було страшно з дитинкою маленькою летіти? Признаюся, що так. Що зробиш, якщо їй буде погано чи буде всю дорогу плакати. Летіти треба було 12 годин і 10-11 назад. Я зараз опишу все, чого ми навчилися з цієї подорожі з самого літака і розкажу про помилки і рекомендації.

В іншій статті я докладно розкаую про самі Гаваї і про місця, де ми були і що ми з собою брали, що нам допомогло з відпочинком.

Оскільки ми їхали майже на 10 днів, то речей з собою взяли багатенько, через те, що в нас маленька дитинка. Всього у нас вийшло сумок: 1 валіза, 1 рюкзак, 2 дорожні сумки і 1 сумка для дитячих речей, які потрібні у будь-яку секунду. Здавали в багаж лише валізу. Усе решта була ручною поклажею.



До речі, перший раз дізнався про те, що рюкзак вважається особистою сумкою, а дорожня сумка – це ручна поклажа. Це велике відкриття для мене було, оскільки так я ніколи не здавав сумки в багаж. До речі, здати сумки в багаж коштує $25, але кожна авіалінія бере по-різному, хоча це приблизна середня плата. А мало не забув, у нас була ще коляска.


Які документи для дитини потрібні?

Ми особисто взяли birth certificate (свідоцтво про народження), але його ніхто жодного разу так і не перевіряв.


Перший політ

Перед входом в літак нам почепили на коляску 2 етикетки, оскільки коляска йшла у вантажне відділення. Ми пройшли з коляскою до самого літака і дружина взяла донечку на руки, а я розібрав коляску на дві частини і склав і поставив біля входу. Це стандарт для всіх літаків так робити. Оскільки друзі літали до нас з дітьми, то казали, що сам верх коляски завжди дуже брудний після багажного відділення. Тож ми взяли чохол для верхньої частини.

У літаку ми взяли різні місця, оскільки брали квитки майже в останні хвилини. І найгірше це те, що взяли одне середнє, а друге біля вікна. У той день я дізнався, що місця преміум – це ті, що ближче до проходу. Тож нам нереально було з кимось помінятися.

Урок №1

Якщо ви дитинці не берете окреме місце, то візьміть собі місце біля проходу. Середнє і біля вікна – це як собі ногу прострелити.

До речі, коли ви з маленькою дитинкою, у вас завжди є привілеї. У літак запускають після інвалідів вас, а тоді вже решту. І також стюарди чи стюардеси дуже класно ставляться. У літаку якось стюардеса пересадила нас в ряд, де не було однієї людини, і ми мали 3 місяця для себе.

6 годин польоту і все пройшло чудово. Ангелінка плакала десь всього 10-15 хвилин.

Урок №2

Чудо-подушка. Якщо б не одна річ, яку ми взяли (і ще довго вагалися вдома, брати її чи ні), нам би не було так весело. Це подушка, яку мами використовують, щоб годувати дітей. З її допомогою ми могли покласти малечу спатки і їй було зручно, а нам не важко.

При виході з літака капітан дав Ангелінці значок і календарик, бо це був її перший політ за життя.

Через 6 годин ми прилетіли з Нью-Йорка в Лос-Анджелес і чекали пересадки 2 години. Захотілось пити. Пішов в магазин і купив просту маленьку водичку за $5.50 – недешево. В аеропортах, до речі, завжди все дорожче.

І тут я бачу біля фонтанчиків прилад, де можна набрати воду. Оце я…

З собою не можна проносити воду через перевірку безпеки, але можна взяти з собою порожню пляшку, яку або в спеціальних місцях можна поповнити, або в скляних розподільників для пляшечок. Це безкоштовно. Ось ми купили 2 пляшки води і витратили близько $10. Може, не так вже й багато, але за воду, яка коштує не в аеропорту $.50-1 – це трошки багато. Тож беріть з собою пляшку для води.


Їжа

Після того, як ми одного разу летіли з дружиною в Україну, ми завжди беремо з собою їжу в літак, навіть якщо navit там годують. По-перше, їжа своя дозволена на літак, тож беріть скільки і що хочете, ну крім ridkogo. Борщ не можна 🙂 Маючи свою їжу, ви ні від кого не залежите і не потрібно платити. Ось ми взяли з собою бутерброди, фрукти і батончики граноли. На літаку не було включено їжу, тож нам пропонували за гроші гамбургери та інше. Це все супер, але з домашнім не зрівняється.


На другий політ ми спробували щось нове. Перед посадкою на літак з Лос-Анджелеса на Гаваї ми підійшли до людини, яка стояла перед входом і спитали, чи немає чогось особливого для батьків з дитинкою. Спитатися нічого не коштує, тож будь ласка, не соромтеся 🙂 Він сказав, що постарається зробити нам 3 місяця, поміняв нам квитки і нікого біля нас не посадив. Ура. Ще одна перемога.

У цьому польоті Ангелінка всю дорогу спала, оскільки за Нью-Йоркським часом вже була ніч.

До речі, один факт, про який ми ніколи не замислювалися і дружина мені пояснила. Якщо б вона не годувала своїм молоком, а формулою, то не знаємо, чи вийшло б зробити так, бо там зовсім інша процедура годування. Я у цьому всьому не дуже розуміюся, але просто пишу, щоб ви про це подумали, коли плануєте подорожувати з дитинкою.

Треба було заповнювати декларацію. Дуже це здивувало, але потім на Гаваях нам пояснили, що це для того, щоб не завозити всяких комашок з продуктами, від чого потім страждає фауна.

Усім батькам, які будуть подорожувати з дитиною і коляскою. Перед тим, як відходити від літака, перевірте, чи я всі частини коляски. У багажному відділенні у нас забули ручку від коляски, тож тепер маємо купити нову. Просто перевіряйте.

На Гаваях нас забрав з аеропорту друг Володя і відвіз до себе додому, бо ми жили у нього з Анжелою вдома весь цей час. До речі, аеропорт дуже дивний, більше схожий на автобусну зупинку, оскільки він під відкритим небом. Дорогою нічого не бачили, оскільки це була 10 вечора і темно. Друзі наші зустріли нас дуже тепло, за що їм велике дякую (ну я їм вже казав, але ще раз не завадить). Тож ми жили у них в мальовничому місті Кона. До речі, хто захоплюється тріатлоном, це місце, де проходить Iron Men.

Оскільки ми знали, куди їдемо, то такі речі, як підгузки і креми для засмаги замовили друзям на адресу через Amazon Prime. Речі, які непотрібно було з собою везти.



Оскільки вдома я проходив програму p90x і не міг її робити тут, то вирішив зранку пробігтися. І зі зміною часу Ангелінка прокинулася о 5 чи 6 ранку. Тож я взяв її в коляску і ми побігли по дорозі, які йшла повз океан.


Повернення додому

А зараз я розкажу вам про те, як ми верталися додому. Це було важче і ми зробили додаткові помилки.

Цього разу у нас місця за квитками були разом і на двох літаках було місце біля проходу. Правда помилку ми зробили в тому, що взяли квитки назад в суботу. Два літаки були забиті так, як маршрутки в годину пік. Тому цього разу нам не дали весь ряд.

Також ми вилітали ввечері о 10. Цілий день активно провели на сонечку і були дуже змучені – ніби так будеш краще спати. Так, можливо, але якщо на руках 3-місячна дитинка, то багато не поспиш, навіть якщо вона спить. Перший політ Ангелінка вередувала і мені доводилося носити її по літаку. Їй було скучно і нудно. Тому походи по літаку її заспокоїли.

Можливо, у вас постане питання, чи ми відпочили, чи намучилися. Передам слова моєї дружини, бо мене краще не слухати (в мене, як то кажуть «кінське здоров’я»): «Я відпочила морально, але не фізично». Але якщо б ми поїхали без донечки (хоча ми б, звісно, не їхали, але припустімо), то відпочили б, може фізично, але не морально.

А яка ваша практика? Чи подорожували ви колись з дітьми? Які враження і історії?


У цій статті деякі посилання є партнерськими. Читайте більше про це тут.

Знайшли для себе щось цікаве? Порекомендуйте цю статтю також вашим друзям та знайомим, поширивши посилання в соціальних мережах. Також підпишіться на нашу тижневу он-лайн розсилку тут, щоб бути в курсі всіх оновлень сайту. Якщо у вас є питання або додаткова інформація, поділіться нею в коментарях нижче.7 днів у Нью-Йорку: детальний путівник українською.

Про автора

Avatar

Andriy Boychuk Засновник Immigrant Porada - платформи для українських іммігрантів. Життєрадісний, чоловік прекрасної дружини і тато бомбезної донечки. #іПорада www.iporada.com